ГОМЕНЮК СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ

Доктор технічних наук, професор – народився 12 березня 1971 р. у м. Запоріжжя в родині службовців. 1993 р. відзнакою закінчив Запорізький держуніверситет за спеціальністю «Прикладна математика». Після закінчення в 1996 р. денної аспірантури при Запорізькому держуніверситеті за спеціальністю «Математичне моделювання та обчислювальні методи» захистив 1997 р. у спеціалізованій вченій раді при ЗДУ кандидатську ди­сертацію на тему «Інструментальна система аналізу задач теорії пружності та пластичності». У 1996–1997 рр. працював на посаді асистента кафедри математичного моделювання та інформаційних технологій. 1997–2005 рр. – доцент кафедри математичного моделювання та інформаційних технологій. З 2005 р. – професор кафедри математичного моделювання. З 2002 р. – декан математичного факультету. Викладав такі курси: «Системне програмування», «Методи захисту комп’ютерної інформації», «Метод скінчених елементів» та ін. Докторська ди­сертація «Об‘єктно-орієнтовані моделі й методи аналізу механічних процесів у системі автоматизації проектування» захищена в 2004 р. у спеціалізованій вченій раді при Харківському національному університеті радіоелектроніки. Автор шістьох навчально-методичних розробок та більше 80 наукових публікацій, серед яких три монографії («Объектно-ориентированные модели и методы анализа механических процессов», «Метод конечних элементов: в вычеслительном комплексе «МІРЕЛА+»). Під його керівництвом захищено дві ди­сертації. Член спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських ди­сертацій при Запорізькому національному університеті.

 

ГРИГОР’ЄВ СТАНІСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ

 Доктор технічних наук, доцент- народився 27 липня 1950 р. у м. Запоріжжя. У 1969 р. закінчив Запорізький металургійний технікум, а в 1978 р.  Запорізький індустріальний інститут. З 1978 до 1983 рр. – аспірант кафедри порошкової металургії та захисту металів від корозії. У 1985 р. захистив кандидатську дисертацію зі спеціальності  “Металургія чорних металів” на тему “Розробка технології комбінованого відновлення оксидних молібденових концентратів, що забезпечуе значне підвищення ступеня використання легуючих елементів при виробництві спеціальних сталей” у Дніпропетровському металургійному інституті. З 1985 по 2004 рр. – доцент кафедри економіки та організації виробництва Запорізької державної інженерної академії. З 2004 по 2006 рр. доцент кафедри економіки та організації виробництва, а з 2006 по 2010 рр. завідувач тієї ж кафедри Запорізького національного технічного університету. У 2008 р. захистив докторську дисертацію зі спеціальності “Металургія чонних і кольорових металів та спеціальних сталей” на тему “Розробка та удосконалення ресурсозберігаючих технологій одержання важкоплавких сплавів ”. З 2010 р. завідувач кафедри теорії та практики менеджменту Запорізького національного університету. Автор 179 наукових праць, у т.ч. має 42 авторських свідоцтва на винаходи та 8 патентів України і один Росії. Відзначений багатьма почесними грамотами різних відомств, знаком“Винахідник СРСР ”, медаллю та дипломом ІІІ ступеня за кращу НДР України в 1982 р., медаллю та дипломом ІІ ступеня Міністерства чорної металургії СРСР в 1985 р., медаллю та дипломом І ступеня DYU України в 1991 р. за розробку та впровадження у виробництво технології утилізації рідкісних та важкоплавких елементів із техногенних відходів виробництва спеціальних сталей.

 

ГРИЩАК ВІКТОР ЗАХАРОВИЧ

Доктор технічних наук, професор – народився 26 лютого 1940 р. у м. Житомир у родині службовців. Середню освіту здобув у Житомирській середній школі № 25, яку закінчив із золотою медаллю. У 1964 р. закінчив з відзнакою фізико-технічний факультет Дніпропетровського національного університету і був запрошений у науково-дослідну групу при кафедрі прикладної теорії пружності ДНУ, яку очолював видатний вчений, ректор ДНУ, академік НАН України В.І. Моссаковський. У травні 1969 р. достроково закінчив аспірантуру і захистив кандидатську ди­сертацію. 1964 – 1975 рр. – асистент, ст. викладач, доцент кафедри прикладної теорії пружності. 1975–1976 рр. – запрошений дослідник при Делфтському технологічному університеті (Нідерланди) у всесвітньовідому наукову школу в галузі стійкості оболонкових конструкцій аерокосмічної техніки професора W.T.Koiter. 1976–1985 рр. – науковий керівник науково-дослідної лабораторії механіки неоднорідного та анізотропного середовища проблемної науково-дослідної лабораторії міцності та надійності конструкцій, декан механіко-математичного факультету. З 1985 по 1986 рр. – запрошений як науковець за програмою IREX до університету Північного Техасу (м. Дентон, США) у наукову школу видатного професора з прикладної математики John Newberger. З 1986 до 1992 рр. – організував і очолив факультет прикладної математики ДНУ. У 1988 р. захистив докторську ди­сертацію на тему «Стійкість та коливання конструкцій змінної жорсткості», у 1990 р. отримав звання професора по кафедрі прикладної теорії пружності. 1991–1992 рр. – за програмою фонду ім. Фулбрайта читав лекції та проводив наукову роботу в США (Стенфордський університет) у науковій школі професора Charles Steele, головного редактора міжнародного журналу «Solids and Structures». З 1993 до 2009 рр. обіймав посаду проректора з міжнародного співробітництва та наукової роботи ЗДУ. 1994 р. організував і очолив кафедру математичного моделювання та інформаційних технологій. З 2001 р. – за­ві­ду­вач кафедри прикладної математики і механіки. У 1995 р. запрошений як консультант міжнародної Асоціації з аналізу аварій та катастроф для роботи в Менло Парк (Каліфорнія, США). У період з 1995 по 2000 рр. – запрошений професор Інституту технологічних проблем Польської академії наук (Варшава, 1996), Стенфордського університету (США, 1998, 1999, 2000 рр.). З 1995 до 2000 рр. – асоційований редактор міжнародного журналу «Applied Mechanics Reviews», член дослідницької Ради консультантів Американського біографічного інституту; увійшов у збірник «Хто є хто у світі» (13-е видання, видавництво Marcus США, 1996). Опублікував понад 150 наукових праць, включаючи монографії «Стійкість та коливання конічних оболонок», «Гібридні асимптотичні методи та техніка їх застосування» (перша премія АН ВШ України, 2010), навчальний посібник «Елементи тензорного аналізу в механіці деформованого твердого тіла». Брав участь у ряді міжнародних конгресів, конференцій та симпозіумів з теоретичної та прикладної механіки. Науковий керівник ряду держбюджетних тем МОН України. Член спеціалізованих вчених рад ЗНУ і ЗНТУ із захисту кандидатських та докторських ди­сертацій, член Експертної ради ВАК України з механіки. Очолював і брав безпосередню участь у ряді міжнародних програм і проектів, є керівником «Центру співробітництва Запоріжжя–Магдебург» (Німеччина). Член бюро Президії Українського товариства інженерів-механіків, член академічного союзу з науки і освіти у Східній Європі. У 1993 р. обраний академіком Академії наук вищої школи України відділення «Механіка та машинобудування», з 2002 р. – академік Міжнародної академії наук вищої школи Санкт-Петербурзького відділення. Нагороджений Дипломом лауреата нагороди Ярослава Мудрого, дипломом лауреата регіональної програми «Зоряний шлях» Запорізької області у номінації «Діяч освіти і науки року» (2001), почесними грамотами Міністерства освіти і науки України і медалями. За значні здобутки у галузі науки і техніки Указом Президента України від 2 жовтня 2004 р. присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

МІЩЕНКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Доктор технічних наук, доцент – народився 7 лютого 1949 р. у с. Мала Тернівка Якимівського р-ну Запорізької області. У 1973 р. закінчив Запорізький машинобудівний інститут ім. В.Я. Чубаря (нині – Запорізький національний технічний університет) за спеціальністю «Машини і технологія обробки металів тиском». Захистив кандидатську ди­сертацію в 1985 р. за спеціальністю – «Матеріало­знавство в машинобудуванні». Має вчене звання доцента з 1990 р. У 2008 р. захистив докторську ди­сертацію «Технологічні основи керування структурою і властивостями корозійностійких сталей» у Запорізькому національному технічному університеті за спеціальністю – «Матеріалознавство». З 1968 р. працював у Запорізькому машинобудівному інституті ім. В.Я.Чубаря спочатку лаборантом, а потім – інженером, старшим науковим співробітником, доцентом і професором кафедри технології металів. З 2008 року працює в Запорізькому національному університеті. Спочатку очолив навчально-науково-дослідну лабораторію науковоємних технологій та наноматеріалів, а з 2009 р. – кафедру прикладної фізики. Основний напрям досліджень – матеріалознавство: розробка та впровадження нових марок високолегованих сталей і сплавів та технологій їхнього виробництва. Автор понад 100 праць, з них – 14 патентів та авторських свідоцтв. Половину патентів упроваджено у виробництво, а розробки стандартизовані. Керує аспірантурою та науковою проблемною групою студентів «Спектр». Його наукова діяльність неодноразово висвітлювалася в обласних газетах та журналах.