Питання історичної пам'яті сьогодні – не лише предмет академічного інтересу. Із перспективи прифронтового Запоріжжя добре відомо, з яким поспіхом на тимчасово окупованих територіях ворог прагне знищити українські підручники, українські символи і назви, насаджуючи ерзаци радянського гатунку. У вступних виступах про це говорили ректор Запорізького національного університету Микола Фролов і директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко.

Конференція стала заключним етапом реалізації в університеті програми «Еразмус+» Модуля Жана Моне «Політика пам'яті: європейський досвід для примирення в Україні». Керівниця National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team Світлана Шитікова відзначила зусилля команди ЗНУ, яка, попри умови війни, досягла суттєвих результатів проєкту. Проректор з науково-педагогічної роботи Юрій Каганов і проректорка з науково-педагогічної роботи, міжнародної та проєктної діяльності, координаторка проєкту Олена Тупахіна модерували надзвичайно цікаву дискусію, яка розгорнулась під час пленарного засідання конференції.
Науковий співробітник Університету Білефельд (Німеччина) Ярослав Журавльов присвятив виступ місцям Голокосту в столицях: йшлося про Бабин Яр, Паняряй та Румбула у політиках пам’яті України, Литви та Латвії. Про війни пам’ятників як елемент «війни пам’яті» між Україною та Республікою Польща міркувала професорка кафедри історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Каліщук. Старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні Роман Кабачій дискутував про Волинську трагедію в історичній пам’яті поляків. Предметом виступу старшого наукового співробітника Національного музею Голодомору-геноциду Романа Молдавського стали питання Голодомору 1932-1933 років у контексті політики пам’яті в Україні. Порівнянню європейського та українського досвіду у розсекреченні архівів комуністичних спецслужб присвятили доповідь наукового співробітника Запорізького національного університету Едуарда Андрющенка. Про особливості формату крафтових музеїв та відтворення історичної пам’яті в їх експозиціях розповів керівник крафтових музеїв Запоріжжя Михайло Мордовськой. Значний інтерес учасників конференції викликала доповідь про історичні трагедії та конфліктно-чутливі теми у навчальних програмах та шкільних підручниках з історії, яку підготувала завідувачка кафедри філософії та суспільно-гуманітарних дисциплін Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ольга Сирцова.

Цікава дискусія розгорнулася й на секційних засіданнях, присвячених політиці пам’яті як інструменту примирення та конструювання ідентичності, феномену «війн пам’яті», маніфестаціям історичної травмі у мистецтві та особливостям вивчення трагічного історичного досвіду у НУШ. Так, засідання секції «КОНСТРУЮВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ ЧЕРЕЗ ПОЛІТИКУ ПАМ’ЯТІ: ПОСТРАДЯНСЬКИЙ ДОСВІД» тривало понад 4 години! Важливо, що участь у дискусії взяли не лише визнані фахівці, але й студенти і аспіранти ЗНУ, слухачі курсу «Європейська політика пам’яті». Їхні доповіді засвідчують, що команді проєкту вдалося найголовніше: виховати нову генерацію дослідників, здатних вивести проблематику політики пам’яті на новий рівень і розглядати її в контексті євроінтеграційних процесів в Україні.  

Із записами пленарного та секційних засідань, а також збіркою тез, можна ознайомитися на сайті проєкту в розділі «Ресурси»