Щороку наш коледж стає частиною великої та надзвичайно важливої Всеукраїнської традиції – написання Радіодиктанту національної єдності. 27 жовтня 2026 р. став особливим днем для викладачів та студентства.. Це не просто академічна подія чи перевірка знань, це момент нашої спільної сили.
Директор коледжу, Олександр Олійник наголосив, що «Радіодиктант національної єдності – це історія зовсім не про оцінки, бали чи правила правопису. Це історія про наше коріння, нашу ідентичність і наш внутрішній стрижень. Коли викладачі, співробітники та студенти в один момент беруть до рук ручки та сідають за аркуші паперу – ми відчуваємо абсолютну єдність не лише всередині коледжу, а й з мільйонами українців по всьому світу».
Особлива атмосфера піднесення та тепла панувала в авдиторіях під час написання Радіодиктанту єдності «Лист, який не закінчується». Студенти-першокурсники спеціальностей «Маркетинг», «Менеджмент», «Облік і оподаткування» та «Харчові технології» долучилися до події разом зі своїми викладачами. Організацію процесу забезпечили Олена Доля, викладач англійської мови та Ольга Кіппа, викладач математики. Спільна праця об'єднала студентську спільноту та викладацький склад навколо спільних цінностей і любові до рідного слова.
Атмосфера на екранах моніторів була особливою, по-справжньому теплою та особливою: попри відстань, відчувалися неймовірне піднесення, зосередженість та справжнє єднання. У кімнатах кожного з учасників відчувалися неймовірне піднесення, зосередженість та зворушливе єднання, яке зараз так важливо зберегти. Студенти 2 та 3 курсів спеціальностей «Маркетинг», «Менеджмент», «Облік і оподаткування» та «Харчові технології» разом із викладачами долучилися до написання у затишному онлайн-форматі. Кожен працював у своїх умовах – хтось біля вікна з горнятком гарячого чаю чи кави, хтось при світлі настільної лампи, але з єдиним серцебиттям. Ця подія вкотре довела: для спільної мети та щирої підтримки не існує жодних кордонів, а екран монітора може стати простором для справжнього душевного єднання.
Після завершення Радіодиктанту педагогічні працівники та студенти поділитися своїми емоціями:
Студенти зазначили, що писати диктант разом із викладачами було дуже круто: це показало, що у найважливіших речах ми дихаємо в один унісон.
Заступник директора з навчально-виховної роботи, Людмила Шелест поділилась враженнями після заходу: «Коли ми пишемо диктант разом із колегами та студентами, ми демонструємо спадкоємність поколінь і незламність нашого духу. Було приємно бачити, як ретельно та відповідально всі поставилися до роботи. Радіодиктант – це не про оцінки. Це про дивовижне відчуття, коли тисячі людей одночасно думають над одним і тим самим розділовим знаком. Цьогорічний текст вразив своєю глибиною та актуальністю».
Головний бухгалтер Яна Коновець відмітила те, що «ми часто кудись поспішаємо, губимося в буденних турботах. Але сьогодні на годину час ніби зупинився. Ми схилилися над аркушами паперу і відчули: пускати коріння в рідну культуру – це те, що робить нас сильнішими. Нехай наші диктанти будуть написані з помилками чи без – головне, що вони написані одним серцем».
Старший інспектор з кадрів коледжу, Аліна Стойчева зазначила, що «для кадрової служби це не просто перевірка грамотності. Це прояв нашої корпоративної ДНК. Писати диктант разом із колегами — означає відчувати плече один одного, ділитися емоціями та показувати, що за лаштунками щоденної рутини ми є великою, згуртованою родиною, яка поважає свої корені».
Завідувач економіко-технологічного відділення Вікторія Тоцька з радістю поділилась враженнями: «Сьогодні наш освітній простір перетворився на осередок єднання, адже викладачі та студенти разом долучилися до написання Радіодиктанту національної єдності. Ця подія вже давно вийшла за межі звичайної перевірки грамотності. Вона стала символом стійкості та любові до української мови, яка звучить у кожному куточку світу».
Лариса Антоновська поділилась своїми враженнями: «Для мене це другий досвід написання диктанту в коледжі. Раніше мені здавалося, що це просто шкільне завдання, але сьогодні я відчула справжній драйв. Текст був складним, але водночас дуже красивим і сучасним. Це чудовий спосіб довести собі, що ми володіємо мовою не просто на побутовому рівні, а готові розуміти її складні літературні форми».
Ольга Кіппа, викладач математики зазначила, що «сьогоднішній Радіодиктант національної єдності став чудовою нагодою не лише перевірити знання правопису, а й відчути свою причетність до великої української спільноти. Приємно було бачити старанність, зосередженість і відповідальне ставлення всіх учасників. Дякую кожному, хто долучився до цієї важливої традиції та продемонстрував повагу до рідної мови».
Олена Доля, викладач англійської мови поділилася враженнями: «Написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності – це особливий досвід для кожного філолога, який виходить далеко за межі звичайної перевірки грамотності. Як для викладача англійської мови, цей досвід став для мене глибоким професійним та особистісним інсайтом. Це не просто диктування, це живий процес, де кожна кома чи тире відчуваються як окремий смисловий відтінок, який ми, філологи, маємо тонко вловлювати».
Людмила Мухіна викладач географії підкреслила, що «цьогорічний текст вразив своєю синтаксичною архітектонікою та глибиною змістового наповнення. Написання радіодиктанту – це не просто перевірка орфографічної чи пунктуаційної грамотності. Це глибокий акт мовної рефлексії».
Юлія Козоріз викладач циклової комісії «Технології та організації харчування і сервісу» висловила свої враження: «чудовий текст, усе чітко й зрозуміло! Граматика не налякала, але пунктуацію про всяк випадок перевірю сама. Цього року писалося якось особливо спокійно й затишно. Цей диктант став для мене справжнім натхненням серед робочих буднів. Переконана, що любов до професії починається з любові до своєї країни та її культури. Писати разом з тисячами українців по всьому світу – це неймовірна сила, яка об'єднує, заспокоює і дарує віру в наше майбутнє».
Оксана Клокова, викладач біології та хімії зазначила, що «цьогоріч радіодиктант залишив неймовірно щемливі, теплі та добрі відчуття. Це була справжня атмосфера єдності, яка подарувала глибоке відчуття причетності до нашого величного, талановитого та щирого народу. Автор тексту вразив у саме серце – писала з гордістю, любов'ю та сльозами на очах. Як викладач біології та хімії, я щодня вивчаю закони життя та взаємодії елементів. Та сьогодні ми всі відчули зовсім іншу «хімію» – хімію єднання українських душ, та найголовніший закон життя – закон любові до рідного слова».
Ольга Корхова, викладач математики зробила акцент на тому, що «тема дуже актуальна на сьогодні. Зміст диктанту близький кожному з нас, кожен бачить щось своє, рідне. Мене вразив масштаб поширення цього диктанту – нашою країною, іншими країнами та континентами! Радіодиктант – це диктант єдності, спільний культурний код».
Вікторія Брежнєва, викладач циклової комісії «Маркетингу, торгівлі та менеджменту» наголосила, що «цього року організатори прийняли правильне рішення і нарешті залучили до диктанту фахівця. Під диктовку викладача української мови А. Пройдакова писати було одне задоволення. Читка Д. Астаф'євої теж була досить нормальною; було видно, як вона старається. Текст А. Дроня також відгукується, але тексти для радіодиктантів усі такі, що доводять до сліз. Загалом враження склалися позитивні».
Анна Клименко голова циклової комісії «Суспільствознавчих, економічних дисциплін та права» зазначила, що «для мене участь у Радіодиктанті національної єдності – це більше, ніж перевірка знань, це є проявом глибокої поваги до рідного слова, культури та національних цінностей. Цьогорічний диктант виявився захопливим і подекуди змусив добряче замислитися над написанням слів. Проте головне – не кількість помилок, а бажання розвиватися, вдосконалювати свої навички та бути частиною великої спільноти, яку об'єднує мова».
Координатор заходу, методист коледжу, Леся Король звернула увагу на витончену пунктуацію та глибокий підтекст, що змусив замислитися над кожним словом. Текст мав свої авторські секрети та цікаві синтаксичні конструкції. Але саме в цьому й криється краса української мови – вона жива, багатогранна, часом вибаглива, але неймовірно милозвучна.
Щороку цей диктант – як іспит для серця. Щиро дякуємо кожному, хто відклав справи, взяв ручку та долучився до цієї події. З нетерпінням чекаємо на оприлюднення тексту, щоб перевірити свої результати. Проте головний іспит – на єдність – ми вже точно склали на "відмінно"!»
