До участі в конференції були запрошені й українські науковці та видатні діячі. Серед них: Юрій Щербак, відомий письменник, почесний доктор Київського національного медичного університету імені О.Богомольця, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США, Канаді, Мексиці та Ізраїлі, Анатолій Сєриков, заслужений журналіст України, доцент, завідувач кафедри журналістики, видавничої справи, поліграфії та редагування Університету «Україна» (Київ), Тетяна Ярошовець, доктор філософії, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Державного університету телекомунікацій (Київ), Валентин Кондратюк, аспірант, член Національної спілки журналістів України, директор Музею Фундації академіка Петра Тронька.

Привітали учасників конференції заступник декана професорка д-р Дорота Петржик-Рівз та Генеральний консул України в Кракові В’ячеслав Войнаровський.

Важливою та цікавою для учасників конференції стала вступна лекція Юрія Щербака «Українські університети під час війни» (Ukrainian university during the war). Він акцентував увагу на тому, що «агресія росії проти України завдала відчутного болючого удару по системі вищої освіти України, знищила ряд університетів або призвела до евакуації ВНЗ. Так із 250 вищих навчальних закладів України, 34 опинилися на тимчасово окупованій території (без врахування Автономної Республіки Крим), Донецьк – 17 університетів, Луганськ – 7, Маріуполь – 3, Мелітополь – 2, Бердянськ – 2, Херсон – 3; 58 університетів перебувають у містах, які регулярно піддаються бомбардуванням з боку Росії (Харків, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Чернігів, Одеса, Суми, Миколаїв). Донецький національний університет імені Василя Стуса евакуйований до Вінниці, 5 ВНЗ Луганська розміщені на контрольованій території України».

На думку Юрія Щербака ̶ за таких умов постає питання про перебудову системи вищої освіти в України й пристосування її до умов воєнного часу. Треба переглянути як кількість університетів, так і їхню номенклатуру, посиливши військовий і військово-оборонний напрямки освіти. Не менш важливої уваги потребує удосконалення і методика дистанційної форми навчання. Зміст навчання має бути посилений шляхом патріотичного наративу (українська історія та культура) і системного викриття ідеології рашизму.

На одній із наукових панелей було представлено доповідь «Порятунок музейних цінностей у контексті українсько-польської співпраці» Валентином Кондратюком. Фахівець в області музеєзнавства наголосив на важливому аспекті, що згідно із діючим українським законодавством евакуація культурних цінностей входить до плану цивільного захисту на особливий період війни або природних чи техногенних катаклізмів. Евакуації підлягають культурні цінності, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів України. Мова йде про Державний реєстр національного культурного надбання, Музейний фонд України та Національний архівний фонд. Промовець зазначив, що поважна постанова №841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій» в умовах несподіваної широкомасштабної військової агресії росії виявилася, на жаль, нікчемною як у частині оперативної дієвості, так і організаційної методики реагування на посталі виклики. Пропозиція ж організації системної евакуації музейних цінностей у зарубіжні країни, за словами Валентина Кондратюка, потонула в обговорюванні міфічних загроз «неповернення» й інших перестрахувальних сумнівах та чиновницькій бездіяльності.

Інша сторона медалі – реакція і поведінка простих громадян, професійних і самодіяльних музейних спільнот, громадських ініціатив насамперед українських і польських. На противагу елементарній бюрократичній безпорадності та безвідповідальності центральних і місцевих органів влади (насамперед ідеться про Міністерство культури та інформаційної політики України і його регіональні структури), ентузіасти діяли рішуче, безстрашно й оперативно. Під час наступу ворожих військ люди виносили з обстрілюваних, інколи навіть палаючих споруд музеїв, як це було, наприклад, з Іванківським краєзнавчим музеєм на Київщині, твори живопису, скульптури, народного мистецтва. В умовах тимчасової окупації, як це сталося на Чернігівщині, охороняли та дбали про залишені напризволяще музеї, переховували й оберігали їхні експонати, а в деокупованих районах незагайно бралися за відновлення закладів культури.

В.Кондратюк закцентував увагу на тому, що в умовах російсько-української війни руку братньої допомоги простягнули музейники Польщі. Понад 40 українських музейних установ отримали матеріальну підтримку від польського Комітету допомоги музеям України протягом перших місяців розв’язаної росією війни. Ця громадська ініціатива взаємодіє з урядовими інституціями Польщі й багатьма партнерами з інших країн світу. В комітеті вже розмірковують про післявоєнну відбудову й модернізацію українських музеїв. А Президія Польського національного комітету Міжнародної ради музеїв ICOM (ICOM POLSKA) створила стипендіальний комітет для призначення гуманітарних стипендій українським музейникам за програмою #HELPUKRAINE – ICOM POLAND RELIEF FUND.

Окрім зазначених науковців до однієї з панелей конференції доєдналися учасники програми «Інноваційний університет», яких об’єднала тема «Проблеми шкільної освіти та освіти». Це переважно представники закладів вищої освіти України, доктори наук, директори, проректори, представники наукових інституцій. Модератором панелі виступила Тетяна Нагорняк – проректор Донецького національного університету імені В.Стуса (Вінниця). Кожен з учасників ділився власним досвідом забезпечення якості вищої освіти в умовах воєнних дій.

Виступила з доповіддю й учасниця команди проєкту TEMPUS Олена Тупахіна. У своїй презентації вона зосередила увагу на тому, як курс «Європейська політика пам’яті» допомагає слухачам повноцінно відрефлексувати власний травматичний досвід, підкреслила важливість подібних курсів для культивації європейської культури вшанування пам’яті в Україні, наголосила на необхідності піддавати розголосу нищення історичної пам’яті на тимчасово окупованих територіях. Емоційну реакцію слухачів викликав слайд із підручниками з історії України, які російські окупаційні війська спалили на вогнищі у зруйнованому ними Маріуполі. Серед охоплених полум’ям книжок – і підручники під редакцією професора Федора Турченка, завідувача кафедри новітньої історії України Запорізького національного університету. В безпрецедентних умовах агресії російської федерації проти всього, що пов’язано з Україною, її мовою, історією, культурою, державністю важливо пам’ятати, що ця війна є перш за все війною сенсів, і університети є важливими форпостами у боротьбі за збереження історичної пам’яті.