Учасників і гостей цікавили передовсім питання впливу війни на заклади освіти, освітній процес, наукову діяльність тощо. Своїми поглядами на ці гострі питання поділилися Ярослав Журавльов (Інститут Історії НАНУ / університет Білефельд), Надія Белякова (університет Мюнстеру), професор Корнелія Кончал (університет Білефельд), професор Франк Грюнер (університет Білефельд) та Олена Тупахіна (Запорізький національний університет).

У доповіді з промовистою назвою «Прифронтовий університет» пані Олена коротко охарактеризувала ситуацію у місті Запоріжжя, яке знаходиться в 30 км від лінії фронту, розповіла про особливості організації навчального процесу у ЗНУ і окремо зупинилася на досвіді викладання курсу «Європейська політика пам’яті», який в умовах повномасштабного вторгнення набув нових значень і сформував нові очікування в слухачів. Жваву дискусію викликали питання про позиціонування росії у просторі української історичної пам’яті, про ставлення до спадщини, яку в силу історичних обставин можна вважати спільною, про деколонізацію української ідентичності, історії та, відповідно, пам’яті. В контексті деколонізації було розглянуто й проблему російського впливу на царину слов’янських студій (що досі сприймалися переважно як російські студії), і переважно російський фокус совєтологічних досліджень.