9 грудня 2021 року за ініціативи команди проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module TEMPUS «Політика пам’яті: європейський досвід примирення для України» (620386-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-MODULE) у Запорізькому національному університеті відбувся Круглий стіл «Війни пам’яті в Україні: шляхи до примирення». Участь в обговоренні питання консолідації українців взяли понад 80 осіб з усіх регіонів України - науковці, музейники, діячі культури, представники органів влади та неурядових організацій.

Приємно відзначити, що захід відбувався в новій тематичній аудиторії, облаштованій Запорізьким національним університетом в рамках співфінансування проєкту «Європейська політика пам’яті». Модерне конференц-обладнання дозволило провести засідання Круглого столу у змішаному форматі.

Почесним гостем заходу став академік Національної академії наук України, директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка Микола Жулинський. Тема «війн пам’яті» має для нього особливе значення: уродженець Волині, у дитинстві Микола Григорович став свідком сумнозвісної Волинської трагедії. Можливо, саме тому свій виступ академік Жулинський розпочав з цитат відомого іспанського мислителя Хосе Ортеги-і-Гассета: «життя кожного — це точка зору на універсум», а «єдино хибна перспектива — це та, яка вважає себе єдиною».

Місток від трагедій давніх до трагедій сучасних перекинув представник Києво-Могилянської академії, кандидат історичних наук Мартін-Олександр Кислий, у доповіді якого йшлося про національну пам’ять кримських татар – народу, який вдруге стикається з ризиком втрати Батьківщини.

Ґрунтовний аналіз кращих практик примирення, застосованих на теренах Європи після Другої світової війни, здійснив доктор історичних наук, професор, голова Запорізької регіонально комісії з реабілітації жертв репресій Федір Турченко. Директор Департаменту культури та інформаційної політики Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко разом з головою Запорізького наукового товариства ім. Якова Новицького Сергієм Білівненком навели чимало прикладів реалізації політики примирення через діалог з громадами, де відбувалися перейменування в рамках політики декомунізації. На об’єднавчій ролі Хортиці як пан-українського символу наголосив завідувач відділу науково-просвітницької роботи Національного заповідника «Хортиця» Сергій Дударенко. Директор Музею ЗНУ Володимир Лінніков представив цікаві кейси комунікації історичної травми через музейні експозиції, а представниця ГО «Інша освіта» Карина Фурса поділилася досвідом організації заходів у форматі «публічна історія».

Резолюція Круглого столу буде передана Департаменту культури та інформаційної політики Запорізької обласної державної адміністрації для подальшого вдосконаленння політики пам’яті на регіональному рівні.