Приорітетні напрями відкритої науки в ЗНУ

ПРІОРИТЕТИ

розвитку відкритої науки у Запорізькому національному університеті

(проєкт затверджений на засіданні постійно діючої комісії Вченої ради з науки та питань академічної доброчесності Протоколом №1

від 20 вересня 2024 р.; рішенням науково-технічної ради Університету Протокол №1 від 19 вересня 2024 р.)

1.  Загальні положення

Пріоритети розвитку відкритої науки у Запорізькому національному університеті (далі - Пріоритети) є рамковим документом, який  визначає ключові принципи і напрями розвитку відкритої науки Запорізького національного університету (далі - Університету). Пріоритети корелюють з місією Pro Futuro («заради майбутнього»), що вбачається у формуванні якісного людського капіталу задля повоєнного відновлення держави та повноцінного представлення України в європейській спільноті та візією, яка відбиває його прагнення стати Університетом майбутнього в усіх сферах діяльності: освіті, науці, міжнародній діяльності, громадському служінні, розвитку технологій та формуванні ціннісної парадигми випускників. Це зумовлює виокремлення в структурі змісту Стратегії розвитку Запорізького національного університету в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України 6 програм: «освіта заради майбутнього», «наука заради майбутнього», «інтернаціоналізація заради майбутнього», «університет і громада: партнерство заради майбутнього», «технології заради майбутнього», «цінності заради майбутнього».

Вказані складові Стратегії спрямовані на досягнення таких стратегічних цілей:

• Підвищення рівня позиціонування Університету у найбільш авторитетних вітчизняних рейтингах та міжнародному рейтингу Webometrics щонайменше на 20 пунктів за 10 років.
• Формування якісної й конкурентоспроможної освітньої пропозиції, яка гармонійно поєднає навчальну й наукову складові, врахує очікування й ціннісні орієнтири ключових стейкхолдерів і світові тренди.
• Генерація нових знань і корисних інтелектуальних продуктів, визнаних на національному й міжнародному рівні і здатних забезпечувати якісні зміни у сферах їх застосування.
• Наскрізна інтернаціоналізація освітньої, наукової, управлінської сфер для забезпечення стандартів якості.
• Розвиток технологізованого середовища для оптимізації робочих процесів та урізноманітнення навчального досвіду.
• Збереження і подальший розвиток матеріальної бази Університету, її модернізація.
• Забезпечення комплексних євроінтеграційних трансформацій суспільства через соціальну активність, практики академічної відкритості і громадське служіння.
• Формування проактивних громадян, свідомих щодо національної  ідентичності та незворотності європейського вибору України.

Сучасні тенденції розвитку освітнього менеджменту зумовлюють актуальність поєднання передових технологій, відкритості наукового процесу та інноваційних підходів до наукових досліджень та навчання. Тільки в такий спосіб Університет здатен ефективно відповідати на виклики сучасності та забезпечувати формування якісної екосистеми відкритої науки, як філософії, що відкриває нові можливості для наукового співтовариства. Застосування принципів відкритої науки в Університеті передбачає вільний доступ до наукової інформації, відкритість даних та результатів досліджень, а також колективну участь у науковому процесі. Це сприяє більш швидкому та ефективному розвитку науки, а також підвищує її доступність для широкої громадськості, збагачення наукових та академічних показників у системі рейтингування науково-педагогічних працівників.

Реалізація Пріоритетів розвитку відкритої науки в Університеті спрямована на:

• включення Університету до пакету національної реформи у сфері відкритої науки для модернізації системи вищої освіти та євроінтеграції шляхом підтримки змін до законодавства на основі організованого національного консенсусу;
• застосування чинних передових підходів та розроблення рекомендацій і механізмів для реформування оцінювання наукової діяльності в контексті пріоритезації відкритої науки під час державної атестації та оцінювання наукових проєктів;
• сприяння інституційній реформі у сфері відкритої науки та вдосконалення оцінювання науки в Університеті шляхом розроблення та пілотування відповідного інструментарію.

2.   Розвиток та підтримка відкритої дослідницької інфраструктури

• інтеграція науково-дослідної діяльності Університету до консолідованої системи наукових даних на національному рівні, застосування практик оцінювання наукових дисциплін за допомогою CRIS;
• використання системи інституційних репозитаріїв як інструменту підтримки принципів відкритої науки;
• включення Університету до національних, регіональних та інституційних електронних науково-інформаційних систем;
• долучення Університету до мережі відкритих дослідницьких інфраструктур в Україні та ЄС.

3.  Реформування практик оцінювання наукових досліджень та наукової діяльності

• використання здобутків штучного інтелекту у життєвому циклі наукових досліджень Університету;
• дотримання культури рецензування публікацій вчених Університету у високорейтингових наукових виданнях;
• нульова толерантність до маніпуляцій з науковими цитуваннями, плагіату та його проявів;
• вірогідність відкликання наукових публікацій;
• запровадження відкритого рецензування наукових досліджень;
• самооцінювання наукової (науково-технічної) діяльності Університету за принципами відкритої науки;
• важливість використання кількісних та якісних методів відповідальної оцінки наукових досліджень у всіх царинах науки.

         4.  Забезпечення відкритого доступу до результатів наукових досліджень

• створення системи індикаторів та моніторингу відкритого доступу до результатів наукових досліджень;
• розробка політики відкритого доступу до результатів наукових досліджень Університету;
• адаптація видавничої практики фахових наукових видань Університету до принципів відкритої науки;
• унормування патентної роботи, захисту авторських прав та рецензування контенту науково-дослідних робіт відповідно до принципів відкритої науки;
• модернізація відкритих освітніх наукових ресурсів Університету.

5.   Відкриті дослідницькі дані та відтворюваність наукових досліджень

• керівництво принципами FAIR для опрацювання дослідницьких даних та дослідницької інформації. Під FAIR-даними розуміємо оптимізовані дослідницькі дані, які зберігаються в електронній формі та відповідають принципам належного управління дослідницькими даними (принципам FAIR). Принципи належного управління дослідницькими даними — це принципи, що передбачають забезпечення багаторазового використання дослідницьких даних, їх доступність, здатність до взаємодії з різними типами даних (інтероперабельність) та здійснення оперативного пошуку необхідної інформації;
  • застосування практик управління дослідницькими даними (Research data management);
  • впровадження постійних ідентифікаторів науковців та підрозділів;
  • підвищення рівня обізнаності та формування компетентностей із відкритої науки науково-педагогічних, наукових працівників, молодих вчених Університету.

6.   Заключні положення

1.       Результатом запровадження практичних аспектів принципів відкритої науки в Університеті повинна стати Програма розвитку відкритої науки, спрямована на реалізацію шляхів вирішення нагальних проблем безперебійного доступу до науково-дослідницької інфраструктури, вільного доступу до результатів наукової діяльності, необхідності реформування системи оцінки наукових досліджень та пришвидшення інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору, шляхом узгодження з політикою Європейського Союзу у сфері відкритої науки та форматів обміну даними.

2.       Координація заходів та політик, спрямованих на розробку та впровадження Програми розвитку відкритої науки в Університеті покладається на проректора з наукової роботи.

3.       Моніторинг впровадження результатів Програми розвитку відкритої науки в Університеті, основних показників її реалізації обговорюється на засіданнях постійних комісій Вченої ради Університету з метою коригування її змісту, цілей та програмних завдань.