Наукові дослідження

НДР "Стратегічні комунікації як інструмент реалізації національних інтересів держави: український та закордонний досвід"

№ держреєстрації 0121U107470

Термін виконання 2021-2023 рр.

Науковий керівник:д-p. політ. наук Хорішко Л.С.

Метою проєкту є: обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо використання стратегічних комунікацій як інструменту реалізації національних інтересів України в умовах сучасної політичної дійсності та потреби адекватного реагування на виклики, які стоять перед державою щодо забезпечення суверенітету, відновлення територіальної цілісності, а також формування дієвої системи національної безпеки.

Основні завдання дослідження:

1) визначити взаємозв'язок понять національні цінності та потреби, національні інтереси, національні цілі, система національної безпеки, стратегічний наратив, стратегічні комунікації;
2) розкрити сутність та структурні складові стратегічних комунікацій як сукупності засобів цілеспрямованої політико-комунікативної діяльності, спрямованої на реалізацію національних інтересів;
3) з'ясувати роль стратегічних комунікацій в артикуляції й агрегації національних інтересів держави;
4) визначити прагматичне ціннісно-смислове навантаження стратегічних комунікацій як інструменту забезпечення захисту територіальних, інформаційних кордонів та когнітивної безпеки сучасного суспільства;
5) розкрити сутність стратегічного наративу як сукупності суспільно значущих національних цінностей, що формують стійкий образ держави та сприяють консолідації суспільства в реалізації національних інтересів;
6) проаналізувати національно-цивілізаційний потенціал наративу та нараторів інформаційно-комунікаційної діяльності світового українства як стратегеми реалізації національних інтересів України в умовах суспільно-політичних трансформацій;
7) конкретизувати суб'єктність еліти як політичного інституту у формуванні змісту, процедури та технологій політико-комунікативної діяльності, спрямованих на реалізацію стратегічних комунікацій;
8) з'ясувати функціональні можливості еліти як політичного інституту у визначенні змісту стратегічного наративу для внутрішньої та зовнішньої громадськості;
9) проаналізувати український та закордонний досвід формування стратегічних комунікацій як інструменту реалізації національних інтересів сучасних держав;
10) дослідити практику використання стратегічних комунікацій НАТО та Європейського Союзу для реалізації власних цілей;
11) з'ясувати перспективні напрями розвитку стратегічних комунікацій як складової системи національної безпеки сучасних держав;
12) надати практичні рекомендації щодо можливостей оптимізації використання стратегічних комунікацій у реалізації національних інтересів України, враховуючи закордонний досвід.

НДР "Елімінація корупційних загроз національної безпеки України інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій"

№ держреєстрації 0123U100979

Термін виконання 2023-2025 рр.

Науковий керівник д-р юрид. наук Макаренков О.Л.

Мета дослідження -розкрити зміст елімінації корупційних загроз національній безпеці України інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій.

Завдання дослідження:
- визначити концепцію та основні дефініції системи елімінації корупційних загроз національній безпеці України інструментами міжнародного права, а також використання цифрових технологій для такого усунення;
- установити основні теоретичні й методологічні конструкти використання цифрових технологій в
національних правових інститутах з протидії корупції, ступінь їхнього формально-юридичного відображення у законодавстві;
- окреслити зміст практик застосування штучних нейронних мереж для верифікації й забезпечення
доброчесності посадових осіб публічної влади і тенденції їхнього руху;
- установити прийнятний для використання в українській правовій дійсності релевантний досвід зарубіжних країн з питань попередження корупції інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій;
- сформулювати загальнотеоретичні підстави співвідношення національних антикорупційних доктрини, законодавства й практик їхньої реалізації з відповідними правовими корелянтами міжнародного рівня;
- визначити складові використання нейронних мереж для ефективних формально-правових процедур фінансового аудиту, перевірок на відповідність доходів витратам публічних службовців, а також банківського та іншого контролю за їхніми матеріальними активами;
- з'ясувати механізм системного посилення інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій криміналістичної спроможності правоохоронного контролю за економічною та юридичною обґрунтованістю фінансових й інших типів господарських операцій;
- запропонувати методику й алгоритми верифікації загроз національні безпеці України у формі латентної
корупції за напрямами публічних закупівель, оборони країни та діяльності органів юстиції;
- охарактеризувати правові напрями детінізації економіки у складі антикорупційних законодавчих механізмів та зумовлених цифровим форматом конструктивних практик їхнього застосування;
- визначити концепти, принципи і тенденції підвищення цифрової обізнаності громадян у складі їхньої економічної (податкової, фінансової), політичної й правової культури, а також посилення правового захисту правників, журналістів та інших категорій викривачів корупціонерів;
- виявити системні та структурно-функціональні зв'язки впровадження й удосконалення електронних реєстрів корупціогенних чинників, корупційних ризиків та викликів для чеснот публічних службовців;
- сформулювати пропозиції розширення криміналістичних та інших практичних можливостей Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними; корупційних та інших злочинів, зокрема на міжнародній арені та в порядку міждержавного міжінституційного співробітництва;
- визначити суть потенціалу телекомунікацій у правових механізмах міждержавного та міжнародного співробітництва з протидії глобальній корупції задля завчасного усунення реальних загроз національній безпеці України.

НДР «Цифрова людина і суспільство у контексті глобальних викликів»

№ держреєстрації 0122U001432

Термін виконання 2022-2024 рр.

Науковий керівник д-р філос. наук, проф. Воронкова В.Г.

Метою проєкту є концептуалізація впливу глобальних викликів цивілізації на цифрову трансформацію людини, суспільства, освіти. Одним з найбільш перспективних напрямів дослідження є отримання нових знань про цифрове суспільство, цифрову людину, цифрову освіту, виявлення їх подальших напрямів розвитку в умовах глобальних викликів.
Проект націлений на поглиблення соціально-філософського знання про цифрову людину і суспільство, яке буде розглянуто у контексті розробки певних програм взаємодії людини і суспільства та упровадження їх на рівні регіону. Для досягнення поставленої мети необхідно буде вирішити наступні завдання:
1) розробити модель цифрової людини і суспільства як цивілізаційної парадигми розвитку сучасного соціуму;
2) сформувати модель цінностей цифрового суспільства і цифрової людини;
3) розробити модель цифрових компетентностей цифрової освіти;
4) розробити модель взаємодії і взаємовпливу цифрового суспільства, освіти, людини, культури в умовах глобальних викликів цивілізації;
5) розробити практичні рекомендації щодо формування моделі взаємодії цифрової людини та суспільства, що базуються на цифрових технологіях, які змінюють парадигму освіти, праці, культури та сприяють упровадженню у життя програм цифровізації освіти і суспільства.

НДР "Організаційно-правові механізми забезпечення відбудови повоєнної України в умовах інтеграції до Європейського Союзу"

№ держреєстрації 0123U001864

Термін виконання 2023-2025 рр.

Науковий керівник д-р юрид. наук Коломоєць Т.О.

Мета дослідження – розкрити зміст організаційно-правових механізмів забезпечення відбу дови повоєнної У країни в умовах інтеграції до Європейського Союзу .

Завдання дослідження:
- визначити чинники дисфункції управлінських практик на національному , регіональному та місцевому рівнях, які послабили національну безпеку та сприяли війні;
- встановити зміст деструкції правових зв’язків загальнонаціональних органів публічної влади між собою та з органами місцевого самоврядування, що детермінують реальну загрозу національним інтересам України;
- з’ясувати сутність унікальних конструктивних рис національної правової культури, які потребують збереження, адже формують національну ідентичність та відкритість для розвитку в межах продуктивних ку льтурних традицій економічно розвинених націй ЄС;
- розкрити зміст трансформацій правових статусів громадян України, підприємців та інших суб’єктів права, зумовлених війною, повоєнним відновленням нашої країни, її поступом до ЄС та міжнародних структур безпеки;
- окреслити кореляції транзитивних станів законодавства і актів правозастосування з повоєнним відновленням галузей економіки У країни на засадах верховенства права та за рахунок розкриття лю дських чеснот;
- встановити організаційного-правові заходи з обліку втраченої під час війни культурної спадщини, її відновлення та подальше конструювання духовно-культурних основ нації відповідно до власних історичних життєтворчих концептів, які детермінували європейську цивілізацію та покликані виключати війну;
- визначити інститути міжнародного права, використання яких забезпечить ефективність організаційно-правових механізмів відбудови повоєнної України та її інтеграцію до Європейськ ого Союзу;
- охарактеризувати правозастосовні практики публічної адміністрації, які виключають фундаментальні загрози національній безпеці України та прискорюють поступ до правових стандартів ЄС;
- визначити специфіку і принципи застосування правоохоронними органами і судами норм законодавства, спрямованого на відновлення прав громадян, покарання винних та відбу дову національного господарства України під час і після війни;
- сформулювати пропозиції з у досконалення механізмів законотворчості парламенту і правотворчості публічної адміністрації, які усунуть  воєнні і/або інші загрози національним інтересам України та посиляють націю за рахунок інтеграції до ЄС, військових союзів.