Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань
НДР «Організаційно-правові механізми забезпечення відбудови повоєнної України в умовах інтеграції до Європейського Союзу»
Термін виконання 2022-2024 рр.
Науковий керівник д-р юрид. наук, проф. Коломоєць Т.О.
Мета дослідження – розкрити зміст організаційно-правових механізмів забезпечення відбудови повоєнної України в умовах інтеграції до Європейського Союзу.
Завдання дослідження:
- визначити чинники дисфункції управлінських практик на національному, регіональному та місцевому рівнях, які послабили національну безпеку та сприяли війні;
- встановити зміст деструкції правових зв’язків загальнонаціональних органів публічної влади між собою та з органами місцевого
самоврядування, що детермінують реальну загрозу національним інтересам України;
- з’ясувати сутність унікальних конструктивних рис національної правової культури, які потребують збереження, адже формують національну ідентичність та відкритість для розвитку в межах продуктивних культурних традицій економічно розвинених націй ЄС;
- розкрити зміст трансформацій правових статусів громадян України, підприємців та інших суб’єктів права, зумовлених війною, повоєнним відновленням нашої країни, її поступом до ЄС та міжнародних структур безпеки;
- окреслити кореляції транзитивних станів законодавства і актів правозастосування з повоєнним відновленням галузей економіки України на засадах верховенства права та за рахунок розкриття людських чеснот;
- встановити організаційного-правові заходи з обліку втраченої під час війни культурної спадщини, її відновлення та подальше конструювання духовно-культурних основ нації відповідно до власних історичних життєтворчих концептів, які детермінували європейську цивілізацію та покликані виключати війну;
- визначити інститути міжнародного права, використання яких забезпечить ефективність організаційно-правових механізмів відбудови повоєнної України та її інтеграцію до Європейського Союзу;
- охарактеризувати правозастосовні практики публічної адміністрації, які виключають фундаментальні загрози національній безпеці України та прискорюють поступ до правових стандартів ЄС;
- визначити специфіку і принципи застосування правоохоронними органами і судами норм законодавства, спрямованого на відновлення прав громадян, покарання винних та відбудову національного господарства України під час і після війни;
- сформулювати пропозиції з удосконалення механізмів законотворчості парламенту і правотворчості публічної адміністрації, які усунуть воєнні і/або інші загрози національним інтересам України та посиляють націю за рахунок інтеграції до ЄС, військових союзів.
НДР «Елімінація корупційних загроз національній безпеці України інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій»
Термін виконання 2022-2024 рр.
Науковий керівник д-р юрид. наук, проф. Макаренков О.Л.
Мета дослідження - розкрити зміст елімінації корупційних загроз національній безпеці України інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій.
Завдання дослідження:
- визначити концепцію та основні дефініції системи елімінації корупційних загроз національній безпеці України інструментами міжнародного права, а також використання цифрових технологій для такого усунення;
- установити основні теоретичні й методологічні конструкти використання цифрових технологій в національних правовихінститутах з протидії корупції, ступінь їхнього формально-юридичного відображення у законодавстві;
- окреслити зміст практик застосування штучних нейронних мереж для верифікації й забезпечення доброчесності посадових осіб публічної влади і тенденції їхнього руху;
- установити прийнятний для використання в українській правовій дійсності релевантний досвід зарубіжних країн з питань попередження корупції інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій;
- сформулювати загальнотеоретичні підстави співвідношення національних антикорупційних доктрини, законодавства й практик їхньої реалізації з відповідними правовими корелянтами міжнародного рівня;
- визначити складові використання нейронних мереж для ефективних формально-правових процедур фінансового аудиту, перевірок на відповідність доходів витратам публічних службовців, а також банківського та іншого контролю за їхніми матеріальними активами;
- з'ясувати механізм системного посилення інструментами міжнародного права із застосуванням цифрових технологій криміналістичної спроможності правоохоронного контролю за економічною та юридичною обґрунтованістю фінансових й інших типів господарських операцій;
- запропонувати методику й алгоритми верифікації загроз національні безпеці України у формі латентної корупції за напрямами публічних закупівель, оборони країни та діяльності органів юстиції;
- охарактеризувати правові напрями детінізації економіки у складі антикорупційних законодавчих механізмів та зумовлених цифровим форматом конструктивних практик їхнього застосування;
- визначити концепти, принципи і тенденції підвищення цифрової обізнаності громадян у складі їхньої економічної (податкової, фінансової), політичної й правової культури, а також посилення правового захисту правників, журналістів та інших категорій викривачів корупціонерів;
- виявити системні та структурно-функціональні зв'язки впровадження й удосконалення електронних реєстрів корупціогенних чинників, корупційних ризиків та викликів для чеснот публічних службовців;
- сформулювати пропозиції розширення криміналістичних та інших практичних можливостей Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, зокрема на міжнародній арені та в порядку міждержавного міжінституційного співробітництва;
- визначити суть потенціалу телекомунікацій у правових механізмах міждержавного та міжнародного співробітництва з протидії глобальній корупції задля завчасного усунення реальних загроз національній безпеці України.
НДР «Стратегічні комунікації як інструмент реалізації національних інтересів держави: український та закордонний досвід»
Термін виконання 2021-2023 рр.
Наукові керівники д-р політ. наук Хорішко Л. С. та д-р іст. наук Каганова Ю. О.
Метою роботи є обґрунтування теоретичних засад і розробка практичних рекомендацій щодо використання стратегічних комунікацій як інструменту реалізації національних інтересів України в умовах сучасної політичної дійсності та потреби адекватного реагування на виклики, які стоять перед державою щодо забезпечення суверенітету, відновлення територіальної цілісності,а також
формування дієвої системи національної безпеки.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження:
1) визначити взаємозв’язок понять національні цінності та потреби, національні інтереси, національні цілі, система національної безпеки, стратегічний наратив, стратегічні комунікації;
2) розкрити сутність та структурні складові стратегічних комунікацій як сукупності засобів цілеспрямованої політико-комунікативної діяльності, спрямованої на реалізацію національних інтересів;
3) з’ясувати роль стратегічних комунікацій в артикуляції й агрегації національних інтересів держави;
4) визначити прагматичне ціннісно-смислове навантаження стратегічних комунікацій як інструменту забезпечення захисту територіальних, інформаційних кордонів та когнітивної безпеки сучасного суспільства;
5) розкрити сутність стратегічного наративу як сукупності суспільно значущих національних цінностей, що формують стійкий образ держави та сприяють консолідації суспільства в реалізації національних інтересів;
6) проаналізувати національно-цивілізаційний потенціал наративу та нараторів інформаційно-комунікаційної діяльності світового українства як стратегеми реалізації національних інтересів України в умовах суспільно-політичних трансформацій;
7) конкретизувати суб’єктність еліти як політичного інституту у формуванні змісту, процедури та технологій політико-комунікативної діяльності, спрямованих на реалізацію стратегічних комунікацій;
8) з’ясувати функціональні можливості еліти як політичного інституту у визначенні змісту стратегічного наративу для внутрішньої та зовнішньої громадськості;
9) проаналізувати український та закордонний досвід формування стратегічних комунікацій як інструменту реалізації національних інтересів сучасних держав;
10) дослідити практику використання стратегічних комунікацій НАТО та Європейського Союзу для реалізації власних цілей;
11) з’ясувати перспективні напрями розвитку стратегічних комунікацій як складової системи національної безпеки сучасних держав;
12) надати практичні рекомендації щодо можливостей оптимізації використання стратегічних комунікацій у реалізації національних інтересів України, враховуючи закордонний досвід.
|
